Сьогодні, сітка трамвайних маршрутів Львова, покриває ледь не все місто. Трамвайна колія з’єднала з центром міста, навіть, найвіддаленіший спальний район – «Сихів». Проте, мало хто знає, що далекого 1879 року було, всього, дві лінії, і був львівський трамвай не електричний, а кінний.
Перші рейки на вулицях Львова були зроблені із дубового дерева і оббиті бляхою. По цих рейках невеликі трамвайні вагончики тягнути «порядні шкапи». Перший маршрут кінного трамваю пролягав від залізничного вокзалу до площі Митної. Депо кінного трамваю знаходилося на сучасній вулиці Ярослава Мудрого – тут були «гаражі» для вагончиків та стійла для коней. Дуже скоро експлуатація трамваю на кінній тязі показала, що складний львівський рельєф створює багато проблем – для того, щоб тягнути вагони вгору по Городоцькій, впрягали додаткових коней.
На 1894 рік у Львові було заплановано проведення «Галицької виставки крайової», яка мала продемонструвати бурхливий розвиток Галичини в складі Австро-Угорської імперії. Проведення виставки запланували на території сучасного Стрийського парку. Отож постала необхідність по-перше доставити відвідувачів від головного вокзалу до парку, а по-друге показати, що Львів використовує усі найбільш сучасні технології.
Не зважаючи на те, що у кінці 80-х, було представлено кілька інноваційних проектів трамвайного транспорту на паровій тязі, все ж від такого виду транспорту вирішили відмовитися. Після прийняття рішення про те, що трамвай у Львові має бути електричний, розпочали широке вивчення питання на прикладі країни Європи. Зокрема, двох провідних львівських вчених – архітектора та містобудівника Юліана Гохбергера та електротехніка Романа Дзеслевського було відправлено до Європи, для вивчення цього питання.
На основі перейнятого досвіду, до будівництва трамваю приступили у 1893 році. Спорудження колій, депо та електростанції вела всесвітньовідома фірма братів Сімменс. Проект трамвайного депо, яке розмістилося на перехресті сучасних вулиць Сахарова та Вітовського розробив відомий львівський архітектор Альфред Каменобродський, поряд із депо будували і першу львівську електростанцію. Керівником будівництва електростанції та трамвайних колій був Юзеф Томицький, виходець із Білої Церкви, який навчався і працював у містах Європи.
Навесні 1894 року із заводу у Відні до Львова прибувають перші трамвайні вагони. За сучасними мірками ці вагони були дуже маленькими. Їх кузов був виготовлений із міцного дерева і обшитий металом. Лише візок був суцільнометалевим. На початку травня 1894 року почався пробний рух трамваїв по місту.
31 травня 1894 року на маршруті від вокзалу до виставкової площі розпочався регулярний рух електричних трамваїв. Лінія проходила сучасними вулицями Чернівецькою, Бандери, Коперника, Дорошенка, проспектом Свободи і вулицями Князя Романа та Івана Франка.
А вже сьогодні, львівський трамвай не лише засіб пересування, але й популярний об’єкт значної кількості екскурсій Львовом.
