Споконвіків, люди утворювали поселення поблизу водойм. Це спрощувало значну кількість побутових потреб, та головне, збільшувало можливість вижити. Так було і з Львовом. За переказами, річка Полтва була широкою та могутньою, годувала місцевих мешканців, у прямому та переносному значенні. То чому ж сучасні мешканці Львова, лише здогадуються про її місце розташування зараз. Про все по порядку.
Львівська річка Полтва вільно протікала нинішніми вулицями міста до середини XIX ст., а в районі сучасних вулиць Коперника, Дорошенка та проспекту Свободи (де розташований Оперний театр) були непрохідні болота, трясовини і ставки. Кажуть, ріка була судноплавною і місто цілком серйозно планували зробити вагомим портом на водному шляху від Балтійського до Чорного моря. Львовом пропливали рибальські барки, які експортували славнозвісну львівську солену рибу в Польщу. Однак більшість стічних вод в межах міста випускалися до річки, яка з часом буквально перетворилася на відкритий каналізаційний колектор. Вже від тоді, місцеві інженери почали пропонувати та реалізовувати деякі проекти, щодо впровадження у Львові роздільної системи каналізації. Внаслідок цього, річка Полтва була перекрита у двох відрізках. Однак основний поштовх щодо її повного засклепіння внесло нестримне бажання містян мати свій власний театр опери та балету.
Отож, після рішення будівництва театру, постало питання щодо його місця розташування, адже у центральній частині міста практично не залишилось вільних ділянок для будівництва такої масштабної будівлі. Серед півтора десятка запропонованих проектів, згодом обрали 9. Найдоцільнішим з яких обрали проект, що передбачав засклепіння річки Полтви. Так постав грандіозний проект, втілений в реальність ціною 2 500 000 корон та життям повноводної колись річки.
Попри те, що всі львів’яни та гості міста пишаються Львівським Національним Академічним театром опери та балету, більшість з них, не полишають мріяти про красиву набережну у центрі міста. Лише уявіть на мить, якого довершеного вигляду набув би театр та центр міста. Сухопутному Львову важко без живої, енергійно, прудкої річечки. Проте нині львів’янам, попри наявність проектів щодо «звільнення» Полтви, залишається лише втішатися картинами і мріями. Адже вже більш ніж сто років як львівська річка Полтва опинилася замкнута в бетонних склепіннях.
