Мальовничі лісові пагорби в північно-східній околиці Львова стали місцем заснування музею під відкритим небом, відомим нам сьогодні як «Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького (Шевченківський гай). Місце, де відбуваються масові святкування під час головних релігійних свят у році. Тут оживають всі звичаї та традиції, що передаються від наших предків з покоління в покоління. Як гадаєте, чи є символічним те, що початок цьому музею дала дерев’яна церква перенесена сюди з Бойківщини? Гадаємо що так. З Божого благословення, від 1971 року і до нині – це знакове місце для кожного львів’янина та гостя міста.
Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15-20 пам’яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: “Бойківщина”, “Лемківщина”, “Гуцульщина”, “Буковина”, “Поділля” і “Львівщина”. Експозиція музею налічує 124 пам’ятки архітектури, котрі об’єднані в 54 садиби. Особливо цінним та показовим є те, що у музеї, відвідувачі мають можливість дізнатись більше про культуру етнографічних груп України, навіть тих, території яких, в силу історичних подій, майже у повному складі відійшли до сусідніх держав.
На території музею під відкритим небом проводять масові свята – великодні гаївки, фестиваль середньовічної культури, свято хліба та меду, ярмарки ремесел та багато інших цікавих заходів. Особливо цінним є те, що всі заходи проводять з дотриманням народних звичаїв та традиції. До організації свят долучають науковці львівських університетів, які завдяки свої невтомній праці доносять до людей давно забуті звичаї різних етнографічних груп та України в цілому.
Вдосталь розваг для найменших відвідувачів цього музею. До них тут приділяють чи не найбільше уваги. Юні відвідувачів мають змогу дізнатися багато нового, а також відвідати цікаві майстер-класи, де матимуть змогу навчитися: малювати писанки, варити мило, випікати хліб, виготовити ляльку-мотанку. Особливу радість для дітей приносять жителі зоокуточка, який відтворює садибу українського господаря. Садиба українського господаря без коня, баранця чи кізки, індика, курки чи гуски – це не садиба. Та й ґазду колись називали заможним тоді, як мав велике господарство і багато худоби. Тварини, що живуть у Музеї, уже багато років тішать відвідувачів і додають неабиякого колориту давнім садибам.
На сьогодні музей-скансен «Шевченківський гай» – один з небагатьох, що працює за концепцією «живого музею». Чи не на кожному об’єкті відбуваються презентації давніх ремесел та майстеркласи. Щорічні масові етнографічно-театральні дійства, які відбуваються у Музеї, привертають увагу великої кількості людей (львів’ян і не тільки) та залишають незабутні враження від безпосередньої участі. Музей завжди є відкритим для проведення різноманітних масових заходів (концертів, фестивалів), надає майданчики для відеозйомок, активно долучається до участі у благодійних акціях.
В розробку подано проекти щодо щодо розвитку об’єктів інфраструктури музею. Це відкриті структури соціально-громадського напряму, освітніх та професійних ініціатив, відпочинково-культурної, рекреаційної, екологічної орієнтації. Музей розвивається та впевнено укріплює свої позиції серед інших музеїв міста.
