Свідчення про багатство роду Потоцьких залишились по всій Україні у вигляді розкішних палаців, садиб, парків та численних предметів розкоші, що нині зберігаються у музеях України. Палац Потоцьких у Львові – яскравий зразок, що дає змогу зрозуміти амбіції та суспільне становище колись відомого та впливового роду Королівства Галичини та Володимирії. Сьогодні – це відомий об’єкт, що входить до популярної екскурсії “7 чудес Львова”.
Велична і водночас витончена споруда, що є окрасою вулиці Миколи Коперника, споруджена у кращих традиціях зрілого історизму. Голова сімейства – Альфред Юзеф ІІ Потоцький – відомий як палкий поціновувач французької архітектури. Власне, за проектом французького архітектора Луї д’Оверню було споруджено палац, який доіснував до наших днів. Будівництво тривало від 1888 до 1890 року пiд наглядом та деякою коректурою львівського архiтектора Юліана Цибульського.
Палац був задуманий для парадних прийомів і зустрічей, в ньому було передбачено все для цього: численні вітальні, широкий двір для карет. Головний фасад від вул. Коперника відокремлюють масивні ковані ворота, з обох боків яких є флігелі для сторожа. Зі сторони заднього фасаду палац має терасу, заокруглені сходи з балюстрадою спускаються прямо в парк.
Враховуючи призначення палацу – за задумкою архітектора, все мало проявляти атмосферу розкоші та розваг, що відповідало, популярному тоді стилю Людовика XVI. На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. Справжнє захоплення викликає танцювальний зал. Каміни, ліпнина, настінний живопис збереглися до наших днів.
Після завершення реставрації 14 лютого 2007 року в Палаці відкрили Музей європейського мистецтва XIV-XVIII століть – відділ Галереї. Зали першого поверху відтворюють палацові інтер’єри, на другому поверсі представлено одну з найбагатших збірок європейського мистецтва в Україні. Представлено першорядні твори, серед яких «Ловля коралів і перлів» Якопо Цуккі, «Платіж» Жоржа де ла Тура, «Портрет молодої патриціанки» Софонісби Ангішоли, «Алегорія Божественного милосердя» невідомого німецького художника XVІІ ст., «Відвідини Марії Єлизаветою» Яна ван Скореля, ескізи монументальних розписів Пауля Трогера, Йозефа Вінтерхальтера, Антона Франца Маульберча та інших.
