Свірзький замок – один з наймальовничіших та найромантичніших замків на львівщині та в Україні. Замок Свірзьких-Цетнерів, збудований в ренесансному стилі над мальовничим ставом. Замок був і є об’єктом численних кінозйомок, найвідомішою з яких є фільм “Д’Артаньян та три мушкетери”.
Замок знаходиться у невеличкому селі Свірж, що на Львівщині. Селище було утворене задовго до будівництва тут замку, а датою його утворення вважається 1416 рік. Задовго до того, як селище відійшло до володіння роду Свірзьких, селище часто переходило з рук у рук. Так, в історії селища залишилися імена польського короля Владислава ІІ Ягайла та роду Романовських. Для того, щоб житло відповідало статусу і водночас виконувало оборонну функцію, родина Свірзхьких, які за 
легендою взяли собі прізвище своєї основної резиденції, так як містечко було названо задовго до їхнього господарювання, вирішили звести фортецю.
Це і стало початком легендарної історії відомої нам до сьогодні твердині. Дата «1530» на виїзді замку, скоріше за все, час капітальної реставрації твердині. Адже сам замок було зведено ще 1482 році. Саме тоді двоє братів Мартин та Андрей Свірзькі були господарями та засновниками першої Свірзької фортеці. Вона мала квадратну форму та дві оборонні башти. До нашого часу зберігся тільки фрагменти стін нижніх шарів і одна із башень. 1641- знаменний рік для історії замку та містечка. Новим господарем поселення та твердині стає Олександр Цетнер. За його господарювання замок набув тих основних рис, які досі можна спостерігати.
Та навіть такі, здавалося б, неприступні фортеці не витримували навали грізних та швидких, як вітер, козаків, войовничих татар, наслідків війн, облог та мародерства. Численні укріплення та перебудови дали змогу замку доіснувати до наших днів, проте, аж ніяк не зберегти всю красу та велич Середньовічної твердині. Вже за радянського союзу, замок переходить з рук в руки та використовується, в основному задля задоволення сільсько-господарських потреб селища.
Кожен замок зобов’язаний мати свої потаємні ходи та легенди. Свірзький замок не виняток. Після ІІ Світової війни зовсім випадково у рові, виритому перед замком, були знайдені замасковані потаємні двері. Вели вони до пивниці, в якій було заховано справжні скарби. Але не золото чи гроші, як би ви могли подумати, а меблі та посуд, що належали графові Комаровському. Всі ці пожитки «дістали ноги» і «розбрелися» по домівках місцевих жителів.
Не менш інтригуючою є історія про потаємні ходи, що могли вивести за 20 км. від замку. На жаль, більшу частину підземелля, а точніше пивниць, прийшлося замурувати в ході численних та довготривалих реставрацій. Інакше – обвал неминучий. Тому красива історія про таємні ходи залишається легендою.
В’їзна брама замкового комплексу довгий час залишалася зачиненою не лише для допитливих туристів, а й для знавців історії та архітектури. Попри численні заклики громади та спільнот, замок довгий час залишався без фінансування та демонстрував нам приклад тихої руйнації нашої історії. Проте, у 2018 році Свірзький замок офіційно відкрили для відвідувачів. До цього можна було лише відвідувати територію довкола нього. На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 000 гривень. У замку та на території планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Створять архітектурні і ландшафтні школи, бізнес-готель на 20 людей, працюватиме кав’ярня, зведуть естрадну сцену. Тут постійно влаштовуватимуть виставки, задіюючи навіть несподівані експонати. Проте, екскурсії до замку відбуваються вже зараз, і Ви маєте змогу долучитися до них.
